Іноземне рішення саме по собі не має юридичної сили в Україні. Щоб його визнати і привести у виконання, необхідно ініціювати окреме судове провадження. Це стосується як рішень закордонних судів, так і арбітражів. Закон передбачає таку можливість, але процедура не швидка і супроводжується низкою формальних вимог.
Чи легко привести у виконання іноземне арбітражне рішення в Україні?
Для багатьох це не так легко. У країні реалізується безліч проєктів із транскордонного правового співробітництва. За великим рахунком, вони підтримують виконання рішення, винесеного іншою державою. Однак, як правило, такі рішення зустрічаються зі скептицизмом, перш ніж їх визнають на місцевому рівні. Для цього необхідно, щоб рішення було передано на розгляд до національного суду і щоб заявник довів, що рішення, винесене судовим органом, є обґрунтованим, законним і твердим і не суперечить жодним національним законам або нормам. Усе залежить від якості подання документів і від того, чи заперечує друга сторона.
Юридична структура та умови визнання
Позивач має переконатися, що іноземне судове рішення відповідає формальним вимогам. Воно має бути остаточним, таким, що не підлягає перегляду, не проміжним і, як правило, винесеним не більше трьох років тому. Підстава для розгляду — наявність активів або перебування відповідача на території України.
Навіть за відсутності двосторонньої угоди між країнами, українські суди можуть визнати і привести рішення до виконання, якщо є підстави вважати, що аналогічні рішення українських судів визнаються у відповідній юрисдикції (принцип взаємності).
Не підлягають виконанню рішення, що зачіпають питання державного суверенітету, права власності на землю або виключної юрисдикції України.
Вимоги до документів та юридичні формальності
Важливим кроком є збір необхідних документів. До них належать завірена копія рішення та офіційне підтвердження того, що воно є юридично обов’язковим та остаточним. Під час вирішення спорів в арбітражному суді необхідно також надати оригінал договору, який призвів до арбітражного розгляду. Якщо сторона, яка програла, не брала участі в судовому розгляді, необхідно довести, що вона була належним чином повідомлена.
Усі документи мають бути перекладені місцевою мовою та засвідчені у нотаріуса. Крім того, вони мають бути або легалізовані, або апостильовані, якщо з державою, яка видала документ, не укладено угоду про виключення. Недотримання цих критеріїв є однією з основних причин відмови в задоволенні подібних клопотань.
Судова процедура
Після подання заяви суд повідомляє іншу сторону, яка має місяць на подання заперечень. Відповідач може посилатися на процесуальні порушення — відсутність належного повідомлення, брак повноважень, перевищення предмета спору. Також можуть бути заявлені заперечення на підставі суперечності рішення публічному порядку або загрози фінансовій стабільності.
Рішення арбітражів розглядаються Київським апеляційним судом. Інші іноземні постанови подаються до суду загальної юрисдикції — за місцем проживання відповідача або розташування активів. Якщо рішення все ще розглядається в країні походження, український суд може призупинити провадження.
Терміни та затримки
У принципі, суди мають виносити рішення з цих питань протягом двох місяців. На практиці, особливо у воєнний час або в періоди перевантаженості судових органів, це може займати набагато більше часу. Часто повідомляють про затримки від шести місяців до року. Сторонам слід бути готовими до затяжного процесу, особливо якщо документи неповні або відповідач демонструє сильний захист.
Виконання дозволу
Після затвердження рішення судом стягнення здійснюється через державних або приватних виконавців. Вони мають право на доступ до банківських рахунків, арешт і продаж майна, блокування активів та інші заходи. Їхня робота фінансується за рахунок 10% надбавки до суми стягнення, яку сплачує боржник. Якщо активів не знайдено, провадження призупиняється і поновлюється при появі нової інформації.
Визначення майна боржника
За наявності сумнівів щодо активів контрагента в Україні варто перевірити відкриті джерела. Держреєстри містять дані про нерухомість, транспорт і частки в компаніях. Корпоративні реєстри — структуру власності та статутний капітал. Юридичні бази — наявність спорів, арештів, боргів. Реєстр виконавчих проваджень показує інших кредиторів. Корисна також базова перевірка в інтернеті — ділова активність, зв’язки, можливі схеми виведення активів.
Якщо активи нещодавно були переписані на родичів або афілійовані структури, є підстави підозрювати спробу ухилитися від виконання зобов’язань. У такому разі можливе звернення до суду з вимогою визнати угоду фіктивною. Підстави — зв’язок сторін, відсутність компенсації, економічно необґрунтований характер угоди.
Визнання та приведення у виконання іноземних судових рішень в Україні
Визнання та виконання іноземних рішень відбувається за процедурою, аналогічною арбітражній, але за участю судів загальної юрисдикції. Вимоги — остаточне рішення, відсутність суперечностей з українським правом і публічним порядком, а також відсутність паралельних справ. Якщо спір уже розглядається в Україні або за ним було ухвалено рішення, іноземну ухвалу, як правило, відхиляють. Те саме стосується випадків, коли відповідач не був належним чином повідомлений про процес за кордоном.
На практиці українські суди визнають рішення і з країн без договорів про взаємне виконання. Один із прикладів — визнання рішення суду Амстердама.
Вплив війни на процес
Більшість українських судів працюють, крім тих, що на окупованих територіях. Можливі затримки через логістику, перебої з електрикою та обмеження воєнного стану. Судова система функціонує, міжнародне співробітництво зберігається.
Висновок
Процедура визнання та виконання іноземних рішень в Україні складна і потребує уваги до формальностей. Процес вимагає своєчасного звернення, коректного оформлення документів і розуміння місцевих процедур. За наявності грамотної юридичної підтримки та інформації про активи можливе успішне стягнення боргів.