У складному світі валютної торгівлі питання регулювання має першочергове значення. Гравці валютного ринку, будь то досвідчені трейдери чи новачки, природно прагнуть працювати з брокерами, які заявляють про себе як про «ліцензованих» і регульованих, очікуючи безпеки та прозорості. Однак є один термін, який знову й знову викликає плутанину — і, на жаль, вводить багатьох в оману, — це новозеландський FSP. Але що насправді являє собою FSP у Новій Зеландії і чому багато хто вважає його еквівалентом ліцензії форекс-брокера?
Сьогодні ми розвіємо міф про реєстрацію FSP, розглянемо її історичний контекст та пояснимо, чому її не можна плутати з повноцінною ліцензією.
Вибух популярності FSP: як все починалося
Щоб зрозуміти суть непорозуміння, потрібно повернутися на початок 2010-х років. У 2010 році фінансовий сектор Нової Зеландії зазнав масштабних реформ. Ці реформи, хоч і були проведені з добрими намірами, ненавмисно відкрили двері для напливу нерегульованих дилерів Forex, які шукали «статусний» майданчик для запуску свого бізнесу.
В рамках реформ був створений FSPR (Financial Service Providers Register — Реєстр постачальників фінансових послуг), який дозволяв компаніям, що надають фінансові послуги, зареєструватися як FSP. Цей процес був простим, недорогим і, що важливо, спочатку не вимагав отримання суворої ліцензії, особливо для тих, хто пропонував похідні фінансові інструменти, такі як Forex та CFD. Досвідчені корпоративні консультанти швидко побачили в цьому можливість: вони почали рекламувати реєстрацію FSP як своєрідну «де-факто» сертифікацію для форекс-брокерів.
Для брокерів, які прагнули створити видимість легітимності без обтяжливих вимог регуляторів, це було ідеальним рішенням. Зареєструвавшись як FSP, брокери могли легально розміщувати номер своєї реєстрації у футері сайту, з гордістю заявляючи, що знаходяться «під наглядом» у цьому регіоні. Для трейдерів, не знайомих з нюансами новозеландського фінансового регулювання, цей реєстраційний номер виглядав як підтвердження ліцензії, і багато хто помилково вважав, що має справу з повністю ліцензованими та суворо контрольованими форекс-брокерами.
Насправді ж така реєстрація на той момент являла собою лише процес інкорпорації та внесення до публічного реєстру — і була далекою від суворої процедури ліцензування, якої дотримуються компетентні фінансові регулятори у всьому світі.
Чому Нова Зеландія стала пріоритетним вибором
Глобальна репутація Нової Зеландії як стабільної, прозорої та шанованої юрисдикції зробила статус FSP ще більш привабливим. Інвестори та трейдери з Європи, Азії та інших регіонів, бачачи згадку про «Нову Зеландію», автоматично асоціювали це з надійністю та викликали довіру. Паралельно з цим, обмежене розуміння громадськістю різниці між реєстрацією FSP і справжньою регуляторною ліцензією лише підживлювало цю ілюзію.
Це не поодиноке явище. Подібна тенденція зберігається й сьогодні в інших юрисдикціях, де компанії реєструються як IBC (International Business Company — міжнародна комерційна компанія) і хибно заявляють про себе як про регульовані організації. Стратегія будується на тій самій людській психології: поєднання авторитету юрисдикції з юридичною реєстрацією без фактичного контролю.
Реакція FMA: зміна правил гри
Однак це «вікно» для нерегульованих компаній не залишалося відкритим безкінечно. З часом почали проявлятися проблеми.
До 2017 року регіональні наглядові органи почали отримувати хвилю скарг від інвесторів. Більшість скарг надходила від трейдерів, які були впевнені, що працюють із ліцензованими форекс-брокерами, але, як правило, вже під час спроб вивести кошти або зіштовхнувшись із недобросовісною практикою, дізнавалися, що їхні посередники не мали жодних реальних регуляторних зобов’язань, окрім базової реєстрації FSP.
Ці посередники часто працювали без жодної фізичної присутності в країні та належали особам або компаніям, що знаходилися далеко за її межами. В результаті, коли інвестори зверталися за допомогою, FMA (Financial Markets Authority) стикалася з серйозними труднощами. Відсутність чіткої законодавчої бази для контролю таких трейдерів та участь іноземців у спорах значно обмежувала можливості втручання.
Розуміючи системні ризики та шкоду фінансовій репутації Нової Зеландії, FMA здійснила рішучі кроки. Наприкінці 2017 року вона розширила визначення ключового терміна — «похідний фінансовий інструмент».
До цього зміни пропозиція активів FX та CFD не вимагала ліцензування в регіоні. Ця лазівка дозволяла таким трейдерам працювати поза полем зору регулятора, маючи лише реєстрацію FSP. Однак, переглянувши визначення фінансових інструментів, заснованих на базових активах, і чітко включивши до нього FX та CFD, FMA ефективно закрила цю прогалину.
Результат? Будь-який посередник, який бажає працювати в цьому регіоні та пропонувати такі продукти, тепер зобов’язаний подавати заявку та отримувати ліцензію емітента деривативів (Derivatives Issuer License). Цей процес ліцензування включає суворі перевірки: всебічну оцінку, підтвердження фізичної присутності в країні, достатність капіталу та процедури дотримання нормативних вимог. Іншими словами, простої реєстрації FSP тепер недостатньо.
Затяжні помилки
Попри внесені зміни до регулювання, плутанина досі зберігається — особливо серед трейдерів, які не знайомі з реформами фінансового регулювання у Новій Зеландії. Багато брокерів продовжують позиціонувати себе як «ліцензованих» на підставі старих реєстрацій FSP або використовують розпливчасті формулювання, аби створити враження, наче володіють повноцінною ліцензією форекс-посередника, хоча насправді це не так.
Це ключовий момент: сама по собі реєстрація FSP не є ліцензією форекс-брокера.
Тим не менш, комерційні консультанти й досі пропонують компанії з реєстрацією FSP потенційним покупцям, часто подаючи їх як готове рішення для запуску форекс-брокерського бізнесу. Недосвідчені інвестори сприймають такі пропозиції як легітимні, не знаючи, що без ліцензії емітента деривативів (Derivatives Issuer License) така компанія не має права законно здійснювати діяльність або залучати клієнтів для надання таких послуг.
По суті, неналежно зареєстрована новозеландська FSP-компанія — це просто порожня оболонка, яка не має нічого спільного з серйозно регульованими посередниками, сертифікованими, наприклад, у Великій Британії (FCA), на Кіпрі (CySEC) чи в Австралії (ASIC).
Як діяти обачно
Для трейдерів та інвесторів звідси випливає важливий висновок: проявляйте крайню обачність при співпраці з будь-яким брокером, який заявляє, що має новозеландську реєстрацію FSP. Завжди перевіряйте, чи пройшов брокер додаткову процедуру отримання ліцензії емітента деривативів від FMA. Сам факт наявності FSP-реєстраційного номера у футері сайту не є достатнім захистом.
Так само, якщо ви підприємець і шукаєте шляхи отримання ліцензії для форекс-діяльності, будьте обережні з компаніями, які пропонують FSP-реєстрацію як швидкий спосіб ліцензування. Без відповідної ліцензії такі компанії не мають права легально працювати, що робить їх бізнес — і ваші інвестиції — практично марними.
Наша професійна рекомендація
Ми спеціалізуємося на супроводі клієнтів через зазвичай заплутаний процес отримання необхідних ліцензій. Якщо ви зацікавлені у запуску ліцензованого брокерського бізнесу в цьому регіоні або вам пропонують придбати вже зареєстровану FSP-компанію — наша команда готова допомогти.
Ми надаємо комплексну оцінку всіх пропозицій щодо придбання компаній із FSP-реєстрацією та гарантуємо, що ви будете повністю поінформовані про те, що саме купуєте. В індустрії, де дотримання регуляторних вимог може визначити долю бізнесу, надзвичайно важливо діяти з повною ясністю та підтримкою експертів.
Резюме
Реєстрація FSP у Новій Зеландії не замінює ліцензію форекс-брокера. Розуміння цієї різниці та перевірка наявності необхідних ліцензій — життєво важливі для трейдерів, інвесторів та підприємців. Завжди перевіряйте інформацію, ставте правильні запитання та консультуйтеся з фахівцями перед прийняттям рішень.