Європейський союз (ЄС) давно перебуває на передньому краї інтеграції економіки, сприяючи співпраці між своїми державами-членами. В рамках постійних зусиль покращити фінансові системи та сприяти безперешкодним транскордонним операціям, ЄС проводить значущий перегляд своєї платіжної системи. Ця реформа спрямована на вирішення існуючих проблем, використання технологічних досягнень та створення більш ефективного та безпечного фінансового ландшафту. У цій статті ми розглянемо ключові аспекти реформи платіжної системи ЄС, досліджуючи мотивації змін та їхній потенційний вплив на підприємства та споживачів.
Фон
Поточний пейзаж платежів у ЄС характеризується різноманіттям систем та методів, яке відображає різноманітні економічні структури його держав-членів. Хоча ця різноманітність має свої переваги, вона також призвела до роз’єднання та неефективності. Визнаючи необхідність більш єдиної та узгодженої стратегії, ЄС розпочав повноцінну реформу.
Мотивації для реформи
- Покращення транскордонних операцій: Однією з основних мотивацій реформи є спрощення та прискорення транскордонних операцій у межах ЄС. У поточному ландшафті часто задіяні кілька посередників, що призводить до затримок та високих витрат. Шляхом впровадження більш стандартизованої платіжної системи ЄС має на меті полегшити швидкі та ефективні транскордонні операції.
- Адаптація до технологічних досягнень: Стрімкий розвиток фінтеху трансформував галузь платежів. ЄС розуміє важливість утримання лідерства у цих технологічних розробках для збереження глобальної конкурентоспроможності. Реформа спрямована на використання потенціалу інновацій, таких як блокчейн, штучний інтелект та миттєві платіжні системи, для створення сучасної та ефективної платіжної інфраструктури.
- Покращення безпеки та захисту споживачів: Зі зростанням цифрових транзакцій забезпечення безпеки платіжних систем стало найважливішим. Реформа включає заходи з підвищення кібербезпеки, зменшення ризику шахрайства та посилення захисту споживачів. Ці зусилля є важливими для відновлення довіри до цифрових методів оплати та сприяння їх широкому прийняттю.
Основні стовпи реформи
- Інтеграція області одиночних платежів в євро (SEPA): SEPA, запущена в 2008 році, була значущим кроком до гармонізації електронних платежів у єврозоні. Реформа будує на цьому фундаменті, додатково інтегруючи SEPA, розширюючи його охоплення та стандартизуючи додаткових постачальників платіжних послуг. Ця інтеграція спрямована на створення більш безперешкодного та узгодженого середовища платежів по всьому ЄС.
- Миттєві платежі: Реформа надає сильний акцент на прийняття та розширення систем миттєвих платежів. Ці системи дозволяють здійснювати перекази грошей в реальному часі, надаючи швидшу альтернативу традиційним методам оплати. Сприяючи широкому використанню миттєвих платежів, ЄС має на меті підвищити швидкість та ефективність внутрішніх та транскордонних транзакцій.
- Відкритий банкінг: Визнаючи трансформаційний потенціал відкритого банкінгу, реформа вводить заходи для стимулювання більшої конкуренції та інновацій у фінансовому секторі. Відкритий банкінг сприяє обміну фінансовою інформацією між банками та сторонніми постачальниками платіжних послуг, що призводить до розробки нових та інноваційних рішень у сфері платежів. Це не лише приносить користь споживачам у вигляді більшеї кількості варіантів, але й сприяє динамічному та конкурентному фінансовому екосистемі.
Потенційний вплив на підприємства та споживачі
- Оптимізовані транскордонні операції: Підприємства, що працюють за межами меж ЄС, можуть значно скористатися від реформи. Оптимізація транскордонних операцій зменшить адміністративне бремено та витрати, пов’язані з навігацією різноманітними системами оплати. Це особливо вигідно для малих та середніх підприємств (МСП), що дозволить їм конкурувати ефективніше на єдиному ринку.
- Швидші та ефективніші платежі: Широке прийняття систем миттєвих платежів призведе до швидших та ефективніших транзакцій як для підприємств, так і для споживачів. Збільшена швидкість очікується позитивно позначитися на управлінні оборотним капіталом, підтримуючи економічний ріст та інновації.
- Збільшена конкуренція та інновації: Акцент на відкритому банкінгу ініціює збільшення конкуренції серед фінансових постачальників платіжних послуг. Ця конкуренція сприятиме інноваціям, що призведе до розробки нових та вдосконалених рішень у сфері платежів. Споживачі можуть очікувати розширеного спектру послуг та більшої гнучкості у керуванні своїми фінансами.
Директива щодо платіжних послуг (PSD2): Основа змін
У основі реформи платіжної системи Європейського союзу лежать ключові законодавчі каркаси, а саме Директива щодо платіжних послуг (PSD2) та її очікуваний наступник – запропонована Директива щодо платіжних послуг 3 (PSD3). PSD2, яка набула чинності у січні 2018 року, стала значущим кроком у зусиллях ЄС створити більш інтегрований та інноваційний платіжний ландшафт.
Мета та досягнення PSD2:
PSD2 введено кілька ключових елементів із метою сприяння конкуренції, покращення захисту споживачів та забезпечення безпеки платіжних послуг. Серед його значущих особливостей – вимога для банків надавати доступ до своїх клієнтських даних за допомогою інтерфейсів програмування додатків (API). Цей крок у напрямку відкритого банкінгу заложив основу для збільшення конкуренції та розвитку інноваційних фінансових послуг.
Також директива встановила вимогу до впровадження механізму Сильної Аутентифікації Клієнта (SCA), щоб зміцнити безпеку електронних транзакцій. SCA включає в себе використання двох або більше елементів аутентифікації, таких як паролі, біометричні дані чи смарт-карти, що додає додатковий рівень захисту від шахрайства.
Виклики та еволюція:
Хоча PSD2 призвела до позитивних змін, її впровадження не пройшло без викликів. Деякі фінансові установи стикалися з труднощами у впровадженні моделі відкритого банкінгу, і виникали обурення стосовно можливих впливів на кібербезпеку та конфіденційність даних.
Відповідаючи на змінюючийся ландшафт і для вирішення ідентифікованих проблем, Європейський союз розглядає можливість введення PSD3. Очікується, що PSD3 буде сприяти подальшій розвиненій PSD2, усуненню недоліків та вдосконаленню регулювань для кращого врахування змін у динаміці галузі платежів.
Директива щодо електронних грошей (EMD2): Заохочення інновацій у сфері цифрових валют
Паралельно із PSD2 існує Директива щодо електронних грошей (EMD2), яка надає регуляторний каркас для електронних грошових установ. EMD2, подібно до PSD2, визнає зростаючу роль цифрових технологій у формуванні платіжного ландшафту та спрямована на забезпечення безпеки та стабільності електронних грошових послуг.
Мета та наслідки EMD2:
EMD2 встановлює вимоги для суб’єктів, які випускають електронні гроші, щоб забезпечити їхню відповідність конкретним капітальним та операційним стандартам. Ця директива особливо актуальна в контексті дослідження ЄС щодо цифрового євро. З огляду на зростання популярності цифрових валют, EMD2 виступає як важливий інструмент регулювання, спрямований на відповідальне випускання та управління електронними грошами.
Крім того, EMD2 сприяє загальній меті посилення конкуренції. Забезпечуючи регуляторний каркас для небанківських суб’єктів щодо випуску електронних грошей, директива стимулює інновації у сфері цифрових платежів. Це, в свою чергу, приносить користь споживачам через різноманітні та зручні електронні грошові послуги.
Інтеграція з PSD2:
EMD2 і PSD2 взаємопов’язані, оскільки установи, які випускають електронні гроші, часто надають платіжні послуги, які охоплюються PSD2. Співробітництво цих директив відображає голістичний підхід ЄС до формування всеосяжного та добре інтегрованого платіжного екосистеми.
Третя директива щодо платіжних послуг (PSD3): Погляд у майбутнє
В постійному зусиллі створити ефективний та сучасний платіжний ландшафт, Європейський союз розглядає можливість введення PSD3. Хоча конкретні деталі PSD3 ще обговорюються, очікується, що вона вирішить виникаючі виклики, вдосконалить існуючі регуляції та сприятиме інноваціям у сфері платежів.
Основні теми, які можна очікувати в PSD3:
Посилені заходи безпеки: На базі вимог SCA, введених PSD2, очікується, що PSD3 подальше зміцнить заходи безпеки для протидії зростаючим загрозам у цифровому середовищі.
- Більша інклюзивність: PSD3 може зосередитися на тому, щоб забезпечити доступність платіжних послуг більш широкому спектру користувачів, включаючи тих, хто може зіткнутися з перешкодами при використанні традиційних банківських послуг.
- Гармонізація регулювань: З метою створення більш єдиної платіжної картини, очікується, що PSD3 буде сприяти гармонізації регуляцій між державами-членами, зменшуючи роздробленість та сприяючи сталійсть.
- Каркас для цифрової валюти: З урахуванням активних досліджень щодо цифрового євро та загальних розвитків у сфері цифрових валют, PSD3 може надати каркас для емісії та регулювання центральних банківських цифрових валют та інших цифрових активів.
Висновок
Реформа платіжної системи Європейського союзу є величезним та всеосяжним зусиллям модернізації його фінансової інфраструктури. Шляхом вирішення існуючих проблем, прийняття технологічних нововведень та сприяння співпраці між державами-членами, ЄС має на меті створити більш ефективний, безпечний та єдиною мірою платіжний ландшафт. По мірі того як підприємства та споживачі адаптуються до цих змін, потенційні переваги в оптимізації транскордонних операцій, прискоренні платежів, збільшенні конкуренції та поліпшеній безпеці можуть перекреслити фінансовий ландшафт Європейського союзу на багато років вперед.